Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Володимир Верста: Забуті монументи - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Евгений Познанский, 29.01.2018 - 08:29
"Під аркою стального монументу, Любов присіла плаче в самоті, І згадує палкі колись моменти - Літала над людьми у висоті. А зараз залишились постаменти, Що сяють по містах у темноті." Цей прекрасний сонет - теж сяє як нова зірка у височені поезії! Додаю у обране. Володимир Верста відповів на коментар Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський, 18.02.2018 - 16:38
Дякую за візит!
Лилея, 28.01.2018 - 13:08
Ємоції в кредит,ростуть проценти."В кредитах почуття на все життя"... Вся любовь оцінюється в центи... Правильно подмечено... Жаль...очень жаль...что так бывает... |
|
|