В часі й просторі стежина Пролягає зоряна... Щастя джерело єдине - Світло з-від твого вікна. В світі є така надія - Де негоди та війна, Негаразди й холод - гріє Віра з-від твого вікна. Мрія казкою здійсниться Де невір'я засина, Бо така ж на вік струмиться Рідність з-від твого вікна. Як, бува, не пощастило, Звістка залетить сумна - Як дощами зачастили Сльози з-від твого вікна. Хуртовина завиває, І снігів стіна рясна... Та спекотну силу має Щирість з-від твого вікна. Може мука чи морока, Та для мене не страшна Нерозумна та жорстока Гордість з-від твого вікна. І застигла, і розквітла, Наче квітка кам'яна, Водночас легка та світла Пам'ять з-від твого вікна. Справжні сварки, чи образи, Чи сердитість напускна - Все винищує одразу Вірність з-від твого вікна. Морок, лихо, сум, страждання, Біль, неспокій, вади сна Розчиняє в милуванні Радість з-від твого вікна. Глибина небес вкриває, Як безодні глибина. До глибин душі вражає Ніжність з-від твого вікна. Тож крізь Всесвіт йде кохання Та крізь зиму йде весна - Заволока й огортання Щастя з-від твого вікна. Хай хвороби оминають, Не впливає сивина, Та часи не відчувають Льоду з-від твого вікна. ©~GV~15/3.12.17/
ID: 766265 ТИП: ПоезіяСТИЛЬОВІ ЖАНРИ: ЛіричнийВИД ТВОРУ: ВіршТЕМАТИКА: Філософська лірика дата надходження: 16.12.2017 00:57:53 © дата внесення змiн: 21.04.2022 00:24:35 автор: Gnat Valjorny
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie