Цьогоріч зима прийшла
Надто вчасно.
Я довго тяжіла до снігу,
Але не більше, ніж до тебе.
Я не знала, як завчасно
Дійти,
Тож ошаліло
Шукаю щось,
Мовби запах
Тіла в плескоті моря.
Обійняти словом-це мій
Віддих,
Бо подих зламаний
Через брак керунку.
Ідеального часу не буде,
Та миті стануть
На заваді смутку.
Досить борсатися
В одноголоссі,
Хай відчиняться
Ворота голосів,
Хай першим буде
Твій, покритий
Оксамитом ночі.