овва. страждаєш від задухи?
клич диктатуру, й придуши
в своїй душі повстанські рухи,
й листи до вічности пиши.
ви, там, дзизкучі дзиґо-мухи,
й ви, титанічні таргани!
ви всі гуртом, як злі свекрухи –
заший вас та переверни!
прошила вже подвійний шов
у цих дитячих заморочках.
блукаю в виточках, і знов
витаю в дамських оторочках.
о, доле, доленько! вколи
хоч голкою, хоч веретенцем.
позатягалися вузли,
йду, та коли? не знаю вже й коли,
вузькою стежкою з кирпатим штириденцем.
себе запитую: а хто то?
не знаю, бий мене мара.
ні, я візьму собі істоту
чи з-за дніпра, чи з-за петра.
ні, я помовчу. о, мовчанко,
остання подружко моя!
вітай супутницю-прочанку,
я дам тобі своє ім'я.
там, у таємному реєстрі
твоїх зацькованих імен
вже сповідався клітемнестрі
троянський блазень-бізнесмен.
а я гадаю, досить тупо.
не задивляйся догори,
а краще – сором, та звари
тим ворогам тарілку супу.
а ті зашморгані світанки
змети в один глухий куток:
радійте, сестроньки троянки,
з цих історичних пам'яток!
складайте зуби на полиці,
ті, що зневажили творця.
нехай вас тлусті молодиці
споетизують до кінця.
всі ланцюги заіржавіли,
вдавились мулом криниці.
великий Боже, дай ми сили!
роздмухай смуток на лиці!
це маячня, а не молитва.
ти слухаєш? не уважай –
нехай це буде перша битва
за наш небесний урожай.
а там, у вариві облуди,
киплять і мухи, й таргани.
поспівчувайте, добрі люди:
які є ви, такі й вони
ID:
756497
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 22.10.2017 00:18:24
© дата внесення змiн: 22.10.2017 00:18:24
автор: Crystal view
Вкажіть причину вашої скарги
|
