Хресну дорогу кожен
У житті своїм має.
Важко, о як важко
Хрест свій нести,
І не зректися себе,
Тебе, Господи,
України,
І Любові своєї
Не зректися,
Бо із нею через
Хресну дорогу
Випало, а чи випаде іще
Пройтися, а чи йдемо.
І сумно, і боляче, і гірко буває,
Але життя і надалі триває,
Тож і Слово сили своєї
Не втрачає.
Слово Життя І слово Любові.
Яке у тебе, друже, відчуття?
Чи руку свою ти зможеш подати,
Коли за любов спасенну
Прийдеться стояти,
І вистояти треба.
Це сьогоднішнього дня потреба
Коли ж став на Дорогу Любові, -
Мусиш пройти її вповні.
І через осінь, і через зиму
Із нею ідти,
Хоч би які буревії й вітри.
І як би холодно нам не було -
Не втрачаймо надії,
Вона варта того.
Любов ради Любові,
Щоб не запутатись у мові,
Інколи будемо мовчати -
Ціну любові пізнавати.
І жити, жити
Наперекір усім негараздам,
Бідам, зрадам, недружнім радам,
Наперекір нелюбові -
І відкриються нам горизонти нові.
А зараз - не кажемо " так" і не скажемо " ні",
Сам Час розтавить ці слова між нас,
І не судіть мене, прошу я вас.
ID:
748668
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 01.09.2017 08:46:09
© дата внесення змiн: 01.09.2017 08:46:09
автор: яся
Вкажіть причину вашої скарги
|
