Приємний вечір, тихий вітер...
Десь на подвір'ї грають діти.
Усе б чудово, але знаєш,
У нас війна, ти теж страждаєш.
Ти наша ненька, Батьківщина,
Для когось - рідная дитина.
Стріляють танки, палять гради,
Навіщо ж так тобі страждати?
В бою вмирають твої діти,
Їм так хотілось захистити
Твої міста від ворогів,
Від злих чобіт, та язиків.
Щодня ми чуємо в новинах,
На сході твому знову гинуть.
І знову ворог не стихає,
Він все вбиває і вбиває.
Ти плачеш ріками країни,
Бо в Україні, вже руїна.
Не знають сну наші солдати,
Та не збираються втікати.
І в серці кожної людини,
Живе ще віра в краплю миру.
Тебе ніхто не покидає,
Бо знають, іншої немає.
І буде вечір, тихий, теплий,
І буде радість у серцях.
Ти будеш вільною, країно,
Ти переможеш весь цей жах!
ID:
744217
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 31.07.2017 19:23:20
© дата внесення змiн: 31.07.2017 19:23:20
автор: Тетяна Весна
Вкажіть причину вашої скарги
|
