Ну що на твоїм полотні?
Медово-пасмурні узори…
Злітають стрімко сизі дні…
Вдихають свіжу далеч гори…
Поважно ходить журавель…
Рахує свої довгі кроки…
Виходять люди із осель…
На трудодні міняють роки…
Опале листя шелестить,
Гумові чоботи в калюжах…
Хтось щось під ніс собі бурчить,
Таке життя воно, мій друже…