Соколе ясний, козаче вкраїнський!
Що ж ти так швидко до Бога пішов?
Ще ж не прогнали ми зайдів –чужинців.
Плачуть-сумують дзвони церков.
Ще б тобі , хлопче, співати й співати!
Лугом та полем усміхненим йти!
В світі Вкраїну свою прославляти
І за собою народ свій вести!
Братику наш, мудрий наш отамане!
Воїне! Велетню! Як нам тепер?
Землю і далі плюндрують погани…
Кожного дня «перемир’я» і смерть???
Знову уклали мінські угоди,
Ті, про які ти казав: « папірці…»
Далі торгівля, байдужість, незгода-
Та не здаються наші бійці!
Кожен шматочок землі захищають…
З ними на фронті пісня луна…
Місяць на небі, і зірки сіяють!!!
Зараз ще осінь…Та прийде весна!
