Брехнею слово запилив-
І визрів плід колючий та гіркий.
І хоч цей плід час спопелив,
Та вп'явся в душу дим його їдкий.
Злі у вас,люди,язики:
Від них брехня скрізь розповзається.
Плести плітки ви мастаки.
І з цього день ваш починається.
Вам,щоб гризнути,допекти,
Здійнявши гвалт,відсидітись в кущах.
Підступно в душу заповзти,
Посіявши зневіру там і страх.
Брехати-ваше ремесло,
Ви всіх підряд полощете в багні.
Тільки для чого вам це зло,
Ви ж душу продаєте сатані.
Обрали стежку ви не ту
Вона в безодню темну заведе.
Там ви знайдете пустоту,
І хто ступив на шлях цей-пропаде.
Ви,хто не чистий на язик,
Не плюйте ближнім в душу,не судіть!
Хто без гріха з вас жити звик?!
Мабуть,ніхто-то ж Бога не гнівіть!
Це через вас світ грішним став,
Суда страшного ви діждетеся...
Я б вам таку пораду дав,
Прошу уваги,зосередьтеся!
У кого довгі язики,
Врубайте їх поклавши на поріг,
А то звисають,як мийки,,
І ллють грязюку на близьких своїх.
В житті настане пора жнив,
Поглянеш навкруги-брехня стерчить.
Я зілля це і їв,і пив,
Але не впав,то хай і вам щастить.
Хотілося мені щоб зло
Ні мертвих не торкалось,ні живих.
Надіюся,до вас дійшло!
На цьому все,до зустрічей нових.
ID:
674405
Рубрика: Поезія,
дата надходження: 25.06.2016 15:31:36
© дата внесення змiн: 25.06.2016 15:31:36
автор: Микола Зарудний
Вкажіть причину вашої скарги
|
