Тобі я стала зовсім не потрібна,
Ти викреслив мене з життя свого,
Любов до тебе все ж іще надмірна
Тобі не треба стукіт серця вже мого.
Спочатку все було,немов у казці,
Я вірила в твої пусті слова
Та ти грав добре у своїй химерній масці
І від кохання кружляла голова.
Я вибачала,часто сподівалась,
Що такого не повториться потІм,
До краплі останньої віддалась
Та ти життя шикарного хотів.
Тобі лиш треба було мене поруч,
Щоб підтримувала і оберігала
Та згодом почав ходити ти ліворуч,
А я,мов те дитя тобі все довіряла.
Тобі лиш треба були друзі й алкоголь,
Життя красиве і,щоб без зупинок,
До всіх моїх мереж був доступ і пароль
І на рибалці з колегами був відпочинок.
Тобі потрібна була слава й честь
І думав ти про себе,більш нікого,
Похвала для тебе лиш в почесть
І задоволення від алкоголю вже гіркого.
Вважав себе ти понад усе й усіх
І грошей хотілось цілОго світу,
Радів на стороні від зрадливих втіх,
Був на своїй планеті,окутавшись в орбіту.
Як можна із людиною так гратись,
Як іграшку м"яку викинути геть
Лише за себе переживати й піклуватись,
Тоді де ж вона та знаменита честь?!
Навіщо було голову крутити
Казати,що кохаєш й бережеш,
А потім інших дівчат ловити
І не сказати,що з-за кордон втечеш?
Навіщо я довірилася знов?
Навіщо вибачала і кохала?
Навіщо така мені любов,
Якщо тебе інша дівчина забрала?
Забрала тебе лише на ніч одну,
Забрала тебе і країна інша,
Залишив мені смуток і тугУ,
Я не повернусь вже до тебе більше.
Я витерплю,кусаючи губу,
Я буду зубами скреготіти,
Хоч проти течії усе ж гребу
Не буду більше тобою я горіти.
Вже догоріла й вижата до дна
І з стоном в грудях відпускаю,
Ти з іншою-і це не дивина
Я не повернусь,хоч іще кохаю.
У Господа попрошу знову сили,
Благати буду,щоб тебе забути,
А пам"ятаєш в церкві разом ми молили?
Та ні...Забудь...З тобою нам уже не бути...
повір, це відболить, але надасть певного імунітету не наступати вже на ті самі граблі
ти зрозумієш, що він не вартий навіть паперу твоїх рядків
а справжній, щирий, котрий по справжньому кохатиме
свого мишонка ще обовязково прийде і буде завжди поруч!
Мишонок відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я надіюсь і чекаю на нього!
Я дуже вдячна за відгук і такі хороші і по справжньому теплі слова!Дякую!!!
Дорогенький мишонок! Прочитав вірш і згадались слова Е.Асадова:"Да и человек ли в самом деле,
Тот, кто Вас прийдя околдовал,
Стал Вам близким через две недели,
Месяц с Вами прожил и удрал.
Дорогая! Вы общались с дрянью....І.Т.Д.
Вірш як сповідь, дуже бере за душу.
