Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: RedkaSM: ВІНОК СОНЕТІВ - ВІРШ

logo
RedkaSM: ВІНОК СОНЕТІВ - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

ВІНОК СОНЕТІВ

             ВІНОК СОНЕТІВ

	1

На небі пишуться сонети… 
І, мабуть, пишуть їх зірки,
Немов свої автопортрети
По волі Божої руки.

Можливо, в іншому тут справа -
І Бога нічого чіпать…
Їх, може, вигадав Лукавий,
Щоб спокушать жіночу стать. 

Де правда? Правда завжди поруч,
Хоч і захована вона,
Як істина – у хміль вина
Чи перетворена на гору…

Чи десь, на відстані руки,
Заплетена в земні вінки…


	2

А на землі плетуть вінки
Малі і безтурботні діти,
Дівчата юні… і жінки,
Коли їм нічого робити…

Любов моя вінок плела...
Я достеменно пам’ятаю,
Що загадково в нім жила
Кульбабок жовтокрилих зграя.

І я там був, у тім вінку,
Звабливим запахом соломи,
Або, можливо, тінню втоми…
Кому як більше до смаку...

Але про те сьогодні мова:
Плести вінки таки чудово!

	3

І ті вінки несуть поети
У світ, що зорями вродив,
Як голий нерв, як серця трепіт,
Як найдивніше серед див!

І в молитовному екстазі,
Зробивши вибір непростий,
Коханим віддадуть одразу
Усе, що в змозі принести.

Усе, що є у них! Останнє!..
За помах ніжної руки –
Поети теж чоловіки! –
Складають зброю без вагання.

Що ж! І моя настала мить!
Я біля ваших ніг! Прийміть!

	4

Красуням юним і струнким,
Жінкам вродливим, зрозуміло,
Наш трунок свіжий і п’янкий
І наше слово неуміле,

І наша честь, і наш запал,
І наша гідність норовиста,
Дзвінкого голосу метал,
Сльоза гірка, гірка і чиста.

Все вам! Без винятку усе!
На сторони чотири світу
Нехай несе потужний вітер
І пристрасть наша хай несе,

Щоб поклонитись їм у ноги
Й піднести, мов дарунок Богу!


	 №5

І я тремтячою рукою
Пишу любовного листа.
Серед кімнатного покою
Потроху буря нароста.

За слово – слово ! Й зачепилось!
За слово – слово! І штормить!
Не сподіваючись на милість        
До битви пристрасно сурмить!

Та буря все-таки втомилась -
І я кохану молоду
У власну гавань заведу,
Неначе яхту яснокрилу…

Та просто це лише в листах...
Реальність - зовсім не проста!..


	6

Складаю літери в слова.
Слова шикую у колони.
І щось по тому ожива
Терпке, пекуче і солоне…

А потім кидаюсь у вир
Шукати форми досконалі
Й ховаюсь, загнаний, мов звір,
Не віднайшовши ідеалу. 

І б’юсь на зломі протиріч 
В тенетах вільного кохання,  
Аж доки принесе світання
Те щастя, що послала ніч.
					
Тож хай дає кохання крила,
Аж доки смерть не розлучила!


                   7

І оживе на сухостої
Ілюзій папороть густа,
Коли кохана удостоїть
Мого торкнутися листа.

Коли відкриється неждано
Його рядків таємна грань
І покладе Господь кохання
На животворну, ніжну длань
		
І понесе в світи далекі,
Нам не повідавши тоді,
За що і як нагородив
Нас прохолодою у спеку.

Я зрозумію: неспроста
Буяє папороть густа.

	8

Зненацька молода трава
Обійми радісно розкрила,
І сонця промені-дива
Поцілувала неуміло.

І враз розбуджена земля,
Включивши пам'ять генетичну,
У ранок зеленню стріля         
Напрочуд ніжно і магічно!
						
І зрозуміли всі: весна
Ведмежі покида барлоги
Й благословляє нас в дорогу
Жива рука її рясна…
                         
І музи, наче ластів’ята,
Тоді злітаються до хати.


	 9 

Коханню вік – не перешкода!
І той, хто вихопив зорю,
Велику має насолоду –
Про клопіт тут не говорю! –

З пустого лити у порожнє
Ученість не велить моя.
Тому кохатись, знаю, можна,
Як кажуть в нас, від «А» до Я»,
                                                                                                                             
Не зупиняючи годинник,
Що сам Господь завів колись,
Щоб ми у часі відбулись,
Як діамант Його доктрини…

Даремно не втрачайте час –
Господь  і той тепер за вас!  
                                                                                                                                                                                                                                          
        	 10
						
Амур стріля на всі боки,
І непомітні срібні стріли -
Його хоробрі малюки –
Беззахисне знаходять тіло.
                
І закриває пелена
Щасливим жертвам світлі очі…
Це – жарт скоріше, ніж війна.
І, зрозуміло, жарт жіночий.
                          
Та знать Амур того не міг,
Пустуючи з чарівним луком,
Коли бичком стрибав і мукав,
І, мов козел, впирався в ріг…

Але  ж у тім, звичайно, штука,
Що він не розлучався з луком…

                   11

І навіть в банці павуки,
На яснім сонечку зігріті,
Не потривожені ніким,   
І ті в любові хочуть жити!..

Й науці вже давно відомо,
Бо факти все-таки були,
Що павуки цілком свідомо
Коханим віршики плели…

І навіть муха–цокотуха,
Досвідчена (тож дивно це) -
Потрапила у те сільце, 
Вчепивши локшину на вуха…

А що вже говорить про інших…
Що з ними роблять гарні вірші!?


	       12

З любові мають насолоду
В повітрі сущі й на землі
І ті, хто домом має воду,
Живе під сонцем чи в імлі.
  
Долають відстані далекі,
І перешкоди на шляху
І холоднечу, й люту спеку,
І волю ворогів лиху.

І все за те, щоб мати пару,
Щоб мати ту солодку мить!..
І смерть не може зупинить
Живих, так само, як Ікара,

Щоб славити, немов Едем,
Кохання велич день за днем.


               13

Я ж ладен втратити свободу,
Якою справді дорожу,
Як син козацького народу…
Про менше навіть не кажу.

Про менше хай говорять інші,
Хто має менший хист і дар,
Бо я несу коханню вірші,
Вінок сонетів на вівтар!
                                                                                                    Вінок, який я сам плекаю,
Яким моє єство живе,
Хай річкою часу пливе
Ще кілька слів – і відпускаю…

І хай хтось більше принесе!
А я віддав, що мав – усе!


	14

За помах ніжної руки,
За вогники очей лукавих
Готові ми, чоловіки,
Позбутись статку, чину, слави…

І позбувалися не раз,
Про те історії відомо,
Й не стер тих жертв холодний час,
Не вбила їх людей свідомість.

Який кого зупинить дар,
Коли без зайвого настрою
Приніс коханню в жертву Трою
ЇЇ великий государ

Без сумнівів і покаяння?!.
Бо сенс життя - таки в коханні!


	15

На небі пишуться сонети,
А на землі плетуть вінки,
І ті вінки  несуть поети,
Красуням юним і струнким.

А я тремтячою рукою
Складаю літери в слова -
І ожива на сухостої 
Зненацька молода трава.

Коханню вік – не перешкода, 
Амур стріля на всі боки,
І навіть в банці павуки
З любові мають насолоду. 

Я ж ладен втратити свободу
За помах ніжної руки.



ID:  631267
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 25.12.2015 05:46:16
© дата внесення змiн: 22.01.2019 07:25:59
автор: RedkaSM

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Валя Савелюк
Прочитаний усіма відвідувачами (680)
В тому числі авторами сайту (14) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Дякую!І Вас зі святами! Зробити це просто! wink Просто перейдіть на мою сторінку творів. Вінки там перші wink
 
Рідко зустрінеш автора, який пише вінки сонетів 12 smile Запрошую в гості! Почитайте і мої wink 22 22
 
RedkaSM відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
З великим Заддоволенням! Але, пані Ліліє, як це зробити! Користуюсь нагодою привітати Вас з Різдвом Христовим! Гараздів, щастя...
 
Фея Світла, 25.12.2015 - 11:26
tender Оце так віночок!!! Гарно!І щиро... apple give_rose give_rose give_rose
 
zang, 25.12.2015 - 11:11
"удостоїть мого торкнутися листа" ( номер сім ) – неправильне фразеологічно; у восьмому "мов дива": і трава однина, і земля однина, а "дива" – множина; в дванадцятому бракує одного рядка; в тринадцятому також; не всі рими правильні, трапляються навіть однокорінні
 
dovgiy, 25.12.2015 - 10:31
Ну, голубе! Дякую за справжню Поезію!!! Просто чудовий вінок! Насолода для душі.
12 12 12 12 16 flo23 clapping
 
RedkaSM відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Пане Довгий! Радий, що сподобався мій віночок. Я вклав у роботу над ним чимало душі! Сергій Редька
 
alfa, 25.12.2015 - 10:06
23
 
RedkaSM відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Що означає ця симпатична квітока? Радіти, плакати чи сміятися? Сергій Редька
 
Валя Савелюк, 25.12.2015 - 08:27
гарний вінок сплівся - соковитий... із живого і "спраглого" зела... smile щедро, і романтично, і з гумором - легкою іронією-самоіронією - усього вміру тут... ЛГ Ваш - нагадує Енея - який був "парубок моторний і хлопець хоть куди козак..." smile
 
RedkaSM відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Валю, знаю я такого парубка, але не сподівався побачити його тут. Думалося лише про великого государя Трої. Але, Ваш коментар ,хоч і лаконічний, перевершив мої сподіваання. Стосовно можливого друкування Ваших творів у "Хортиці" Григорія Лютого, можу сказати наступне: 1. Підтримкою редактора я заручився, 2. з форматом визначився буде публікація щонайменше 15 творів) з моїм супроводом. Спробую себе критиком, хоч це слово тут не зовсім доречне.3. Ви дасте 10 , Вам найдорожчих, а решту я знайду сам.Погоджуйтесь!
 
12 12 12 12 12 12 12 12 12
 
RedkaSM відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Людочка! А де це Ви набрали скільки рук?! І жодного слова... Перехопило подих? А, якщо серйозно, то я Вам дякую. Сергій Редька
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
Синонім до слова:  Бабине літо
Маргіз: - Осіннє танго
Синонім до слова:  Вірний
Маргіз: - Вірний - однолюб
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - осяйна
Знайти несловникові синоніми до слова:  Вичитка
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мобілізація
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Рахманий
Mattias Genri: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Mattias Genri: - sliczna...
Синонім до слова:  видих
Наталя Хаммоуда: - Відди́х, зди́х.
Синонім до слова:  Вірний
Eyfiya: - Непохитний
Синонім до слова:  Вірний
levile: - Незрадливий Вірний
Знайти несловникові синоніми до слова:  Верлібр
Андрій Ключ: - Танцпро – танцююча проза
Синонім до слова:  Церата
Олекса Терен: - Обрус.
Знайти несловникові синоніми до слова:  видих
Enol: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Микола Холодов: - Кльова, Класна, Красна.
Синонім до слова:  Церата
Neteka: - Вощонка
Синонім до слова:  Церата
dashavsky: - Клейонка.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Церата
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Neteka: - Писана
x
Нові твори
Обрати твори за період: