Дощ за вікнами пише музику
Вітер жалібно завиває…
Не позаздриш мокрому Тузику
І тому, хто когось чекає.
Листя падає жовтими зорями,
Покружлявши танго прощальне.
У калюжах висвічує золотом
Ліхтаря проміння сусальне.
Я вже знаю, що буде сказано,
Я вже бачу їх поцілунки,
Що зав’яжеться –буде зав’язано.
Кроки тишу лякають лунко.
І біжать парасольки за Тузиком,
Що щасливо хвостом виляє.
Дощ натхненно так пише музику
І натхненно сліди змиває…