Покрова
Завше в нас на Покровуˊ
На ланах осяйний іній,
Як у казці, наяву
Голубіє день осінній.
На світлинах рушники,
Всі вдяглись у вишиванки,
Усміхаються жінки,
Сулії стоять на ґанку…
Скатертини на столі,
Дошки гнуться від поживки,
В дворах бавляться малі,
На тинах плетуться квітки.
Лави ставлять козаки,
Все готове для гостини…
Так було у всі віки
У Славетній Україні.
П’ють наливочку міцну
Та й згадають про походи,
Як ходили на війну,
Захищались всім народом.
Пили чарочку, чи дві
За звитяжців, що упали…
І просили, щоб живі
Їх повік не забували…
Потім брались за пісні.
Які мали голосища!
Лились звуки голосні,
Аж гойдалися горища…
Випивали на коня,
Як збиралися додому,
Всі у радості, в піснях
Веселилися до втоми…
Гарне свято Покрова,
Яке ми святкуєм нині.
Із сердець летять слова:
Слава Неньці-Україні!
13 жовтня 2015 року
