П'ятиденка всім відомо
в школі вже давно.
Усі звикли, усім добре,
словом, повезло.
Всі п'ять днів праюють, вчаться
учні, вчителі.
Не навчаються у школі,
лиш два вихідні.
Ці два дні такі чудові,
як у Бога рай.
Чи працюй та вчися дома,
чи відпочивай.
Лиш Івану така штука
геть не по нутру.
Бо два дні злітають швидко,
ніби у кіно.
Тому він до Бога руки
простяга свої,
і все просить, молить Бога:
"Дай хоч ще три дні!
Зроби, Боже,щоб навчались
в школі лиш два дні,
ну, а п'ять,щоб не стомились,
зроби вихідні.
Так Іван Богу підносить,
молитву свою,
щоб поменше йому вчитись,
жить, як у раю.
Та молитви тобі, Ваню,
не поможуть, ні,
бо із Біблії відомо,
як творився світ.
За п'ять днів Бог Всемогутній
світ наш сотворив,
та у нього і день шостий
не був вихідний,
Бо в цей день Бог вже Адама
із глини зліпив,
ну а потім, ще і Єву
із ребра зробив.
З того часу повелося
у світі, як слід -
п'ять працює днів щотижня
увесь білий світ.
Тому, Ваню,не молитись,
радимо тобі,
працювать і добре вчитись
на користь собі.
ID:
598605
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 09.08.2015 14:23:43
© дата внесення змiн: 09.08.2015 14:23:43
автор: геометрія
Вкажіть причину вашої скарги
|
