Мережива нічних вогнів
Збережені так глибоко в мені.
Мережива прекрасних слів,
Що не залишили в мені слідів.
Лише зображення твоїх очей
І спогади твоїх речей –
Не хочу скинути я зі своїх плечей,
Бо все життя без них не потече.
Як солов'їний той багатий спів –
Все розмаїття моїх снів.
Але лиш у житті є все, чого хотів,
Бо щастя не зникає, як у снах, за мить,
А довго над життям летить,
Як довго дружба і любов горить.
08.05.2007
(c) Александр Стадник
Александр Стадник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Мені приємно, що сподобався!
27.08.2008 - 21:06
Александр Стадник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую дуже! Радий.. ну не пострілу, звичайно
нажаль не можу зараз згадати свій стан під час написання цього вірша... мені завжди здавалося, що мої віші українською виходять неоднакової сили з російськомовними.
Доречі, навідь уявити собі не можу, чому деякі вірші приходять української. я нею майже ніколи не розмовляю
