Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валентина Ланевич: Перченим жмутком падають слова - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...боі ж час такий нині, тривожний... Дякую, Вікторе!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А, давай, по-махонькій! Дякую, Лано!
A.Kar-Te, 17.05.2015 - 08:59
"Ти - раб війни, а я - твоя раба, Розлука двох - то ворог найлютіший." Зато яка буде солодка зустріч Мабуть так і треба міркувати, щоб легше було в розлуці Гарний вірш, Валечко Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
О, так! Надіюсь, чекаю, виношую в серці її! Дякую, Олечко!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую-дякую, Миколо!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам сердечно за чуйність-підтримку!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Все пережито, пропущено через себе. Дякую, Олечко!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую від душі, землячко!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, Вікторе!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І я б того хотіла... Дякую, Ніна!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Та таки так, бо ж він і сам не належить собі... Дякую, Надійко!
|
|
|