UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Касьян Благоєв: Катрени, 5. Слова - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Анно Доміні, 08.05.2015 - 06:38
ОТ і нічого подібного!!! Я не перечила самому образу, просто дивно було чути таке від вас!
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
тому і є душа людська (і моя трішечки) загадкою, коли не відаєш, що від неї очікуватим ожна, що вона в собі ще носить, чим може здивувати в тій чи іншій ситуації, як розкритися і засвітити, чи в смуток ввести, у печаль, гнів, злість. в тому і ціна їй, і привабливість - для мене
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
вірю, вашому смаку вірю і приймаю як високу похвалу: таки я чогось встиг трохи навчитися.дякую від усього серця мого невмілого! Анно Доміні, 07.05.2015 - 18:23
Мудрого Соломона пам"ятаємо - ще б пак! (якщо то взагалі Соломон був) А все ж - якщо все вже було - то навіщо ми?! Моє слово - то таки моє; ні мова нова, ні почуття, і не максималізм гарячої крові юності: я сама - слово нове! (Ну, не я конкретно, але кожна людина, кожна взагалі істота) Бо усі ми, кожен з нас - неповторне Його творіння; а якщо Він творить нас, дає нам життя - то, отже, і Він не все ще сказав, і Він нами говорить! (от тільки ми, недосконалі, не завжди є гідним виявом Його Слова - що є, те є  )(і не усміхається ніхто навколо... і ніколи не усміхався, здається. Не доросла я ще до того...) Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
""не завжди є гідним виявом Його Слова"" - то ми таки вияв Його Слова? - а перечили, що я примітивно помиляюся у катрені про те, що людина на землі - то сопілка божого голосу?таки - ми не самі по собі, як і голос наш Анно Доміні, 07.05.2015 - 17:37
Таки не "коли??!!" - як завоював - то було чим! Нехай щасливі будуть!   А щодо іншого - то я - індивідуалістка. Якось мало мене тішить думка, що мою пісню хтось почав до мене (отже, вона вже не моя) і ще хтось співатиме потім... Моє слово - то таки моє; для того я у цей світ прийшла, щоб його сказати, а як не скажу - то і замість мене ніхто не скаже. (Знов я з вами сперечаюся  )
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ви ще ні разу не перчили мені. ні разу. або погоджувалися - то з правдою життя, чи світу, якщо хочете (не з істинністю, а з правдою, яка є. і брехня, що прозвучала, є вже правда), або перечили тому ж світові. бо ні мови нової ми з вами не придумали, ні слова, ні почуття, що отримали від чи нашої фізіології, чи мозку, психіки, ні того, щоб з нами придуманої, сотворенної нами глини небачену скульптуру зліпити, і всі слова до нас сказали, і у всіх можливих варіаціях, то й тільки того, що не все сказане було записане, але якби ми жили за мудрістю, що вже дісталася від древніх, ми не забули б нізащо мудрого Соломона: і це вже було, і задовго до нас.то в нас говорить гаряча кров юності, наш максималізм, наше "я", котре думає, що само себе породило, - ні, ще себе в якості нової людської подоби ніхто не зумів народити в подарунок світові. але думки такі - гарні і потрібні - ото парадоксальність і буття, і світу! - бо примушують до пошуку, а значить - до дій, до творення, до вдосконалення, до повторення в вищому рівні. даруйте, але ви - колодязь невичерпний розуму, ви нахідка для душі, що в пошуку, що бентежиться життям і стверджується в ньому, ви запальничок для "вибухівки" творення і бажань, прагнень і неспокою, точно відчуваю, що навколо вас маєть усміхатися обличчя, що знають і люблють вас. не можуть не любити! і мне "заводите", і мені, "закотивши штани, хочеться бігти за комсомолом"! холера мама, чому така несправедливість життя: почуття і бажання в людині наростають, а літ меншає, а час вкорочується?!.. Анно Доміні, 07.05.2015 - 16:56
Сумно, якщо хтось має доспівувати твоїх пісень... Краще за тебе все одно того не зробить, бо твоя пісня - то твоя пісня  А щодо другого (бувальщини) - то це як кому вже пощастить
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
але як заперечити нам, так закоханим у життя, логіку його?! - адже хтось почав до нас пісню слави йому, пісню кохання, і має вона звучати далі, і після нас, збагачена і почуттям нашим, і незавершеними мріями...так і з життям того, хто сам, зрілий роками, зумів завоювати серце юне: тепер йому життя - одні бентежні миті очікування, отого, мною сказаного: "коли??!!" чи побажаємо йому щастя?... - Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ой якою би не була - та не сховає вона ні бентежності слова, ні лукавості почуття: що, її "ні" в серце не ранить??
Мар’я Гафінець, 07.05.2015 - 12:23
як же ви все-таки вмієте...попереплітати гумор, мудрість, усмішку, сум, витонченість і простоту! Можна знайте все, чого бажає душа! Усміхнулось мені вашими замальовками, хоч і сум пробивається десь між рядками непримітною тінню...та, зрештою, вони завжди вкупці ходять))))
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
то швидше не від вміння, то від прожитого і відчутого життя. і ви, шановні вуста солодких слів, і ви теж бачите, і через своє відчуття сприймаєте небайдужо, і вам слово стелеться, а моє - то швидше в забавку, у втіху очам, коли їм немає за щось краще чіплятися.цілую ваші руки, що виводять такі слова в мою адресу... незаслужені ще Ірина Лівобережна, 07.05.2015 - 12:14
Прийде, чи ні, щоб справді доспіватиЯ думаю, що ми - не будем знати... 
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
будемо, будемо, ще до нашого відходу і взнаємо, і побачимо! любов не може не виростити любов, мудрість не може не народити мудрість, моє розбите аж тричі Серце!
Юхниця Євген, 07.05.2015 - 12:07
Здорово Вы зарисовываете мимолетную мудрость и парадоксы!!!!!!!!!!!!!!!!)
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ось, напевно, вперше не стану перечити репліці читача: саме це мене спонукає хапатися за слово. не вірші писати, до яких я невправний, невмілий і бездарний. а ось замальовки зробити, щоб форми легкої, щоб читалося з приємністю і чимось залишалося в розумові і серці - ото моє прагнення!тому і вчуся, бо таке і в інших мені смакує. тож щиро подякував пану Євгену, що побачив серед купи слів моїх і парадоксальність, і (о диво дивне!) мудрість! значить, топчеться земля ногами півстоліття недарма! дякую вам, пане Євгене! |
|
|
||||||||||||||||||||||
