Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Променистий менестрель: Заколисав, мій Сонця берег - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Галина_Литовченко, 17.02.2015 - 11:29
Повернення в дитинство - це так трепетно і ніжно. Навіть у спогадах...
Променистий менестрель відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Саме так, Зою - трепетно і чарівно. Мозаїка, яка не закінчується, висвічуючи все нові подробиці найчистішого, найсвятішого затишку твоєї душі...OlgaSydoruk, 16.02.2015 - 14:49
То берег дитинства,то берег надіі,..то берег кохання,тривожних сердець...То берег,..де щастя було коромислом...на небі,..таке кольорове,..неначе живе!..
Променистий менестрель відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Або соломинка, по якій перебігаєш на берег щастя, мрії - беззворотньо втрачений, але який від того не став менш притягальним... Дякую, Олю.Променистий менестрель відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Радий Вам, Таню. Спасибі за добрі слова.Бути добру. Ниро Вульф, 16.02.2015 - 12:06
берег дитинства, де все було легко, та знаєш, що мама завжди захистить
Променистий менестрель відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Солодкий неповторний час, ні на що не схожий - час відкриттів багато дечого в цьому прекрасному світі, Ви праві, Ніро... Дякую за розуміння. |
|
|