Наше серце сповнено мрією;
Жити в злагоді, вільно й заможно.
З ким же ш бути з Європою, чи з Росією?
І чому разом бути не можна?
Схід нас за ноги тягне, Захід за руки,
Від насилля ми цього втомилися.
Підмовляють з боків різних пошепки.
І підбурюють, щоб ми лобами билися.
Ми повстали всі, в вишиваночках.
Голий, босий народ, а не скорений.
Ну а ті, кому все було до лампочки,
Повтікали, покидьки, працею зморені.
Обкрадав один, Україну знедолену,
І всі соки, здається, вичавив.
Але ж було і йому тут пороблено,
Та ще так, що дійшов він до відчаю.
І коли наш Майдан гучно вибухнув,
І зірвав їх всі плани загарбницькі,
Він падлюка з України вистрибнув,
І шукав де Росія на помацки.
С кім же ш бути, зі старою Європою,
Чи з диктаторською Росією?
Я питання цього не второпаю.
Українці єднаються мрією.
Українці у добробут свій вірили;
Жили світлим розумом і душею доброю.
І нікого неправдивою мірою,
Ми на світі, ніколи, не мірили.
Наша сила нації в єдності!!!
А любов наша дасть по пиці ненавидникам.
Роковини революції гідності!!!
Роковини по загиблим, праведникам!!!
Наше серце сповнено мрією,
Жити в мирі, незалежно і дружньо.
Кажуть, - «Ми приречені бути з Росією»
Інші, - «Бути з Європою слушно».
Хай Росія цім Кримом удавиться,
А ця хвойда Європа слиною…
Під три чорти подалі нехай котяться.
Не торгуємо ми Україною.
Ось так вибір всім вам громадяни.
Либідь в гору прагне,
Рак назад воза тягне, крається
Рідну землю люби до безтями,
І німа чого до них всіх свататися.
Тільки де, щука клята поділася?
Прошморгнула, втекла до Ростовщини.
Прихватила накрадене, сука змилася,
Нам залишивши бруд Януковщини.
Українці всі сповнені мрією,
Жити вільно, самим панувати.
А всім тим, хто нас прагне силою…
Не дозволимо хазяйнувати.
ID:
541657
Рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата надходження: 05.12.2014 19:33:10
© дата внесення змiн: 27.12.2016 15:10:43
автор: CONSTANTINOPOLIS
Вкажіть причину вашої скарги
|
Тут мрія може бути лиш одна -
