Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Променистий менестрель: Чого нам так не дістає - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Променистий менестрель відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі Таню. Не покидає розуміння, що не для зла ми на землі... То ж де воно береться на нашу голову? Є про що задуматися.Але я про те, чого нам не дістає... Променистий менестрель відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Родилися, у путь пішли... куди ми йшли... й куди прийшли?Святе ж лишилось в нас ось тут - такий сердешний наш статут. Дякую, Валю - ждемо прозріння керманичів. Променистий менестрель відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Да, Олю. Емоції теж різні бувають. За нашими енергіями емоцій полюють навіть інопланетяни - ось! А в даному випадку скоріше душевна непоправна біль. По втраченому. Але нічого не поробиш. Це неминуче.Людмила Дзвонок, 19.11.2014 - 10:53
Не дістає і тата, й мами,Всього родинного тепла, Та попрощаються і з нами... Доріжка б небо пролягла! Променистий менестрель відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Саме так - дорога землячко Людмило. Життя коротеньке земне, але це стаєш розуміти потім... Коли повернути вже не в змозі...Дякую за увагу. Променистий менестрель відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
У кожного є святі місця в серці нескороминущі...Дякую Вам, Михайле. Ви також душевно пишете проЦЕ. |
|
|