Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валентина Ланевич: У мовчанні німім - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Тетяна Луківська, 06.11.2014 - 22:46
Не спіши, не шукай від сердечності ліки,Бо зів’яне воно, як лишити одне. Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
У двох воно все спідручніше. Дякую, Танечко!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...отак би й усе життя... Дякую, Лано!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую щиро, Богдане!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Любцю, дякую!!!
Салтан Николай, 05.11.2014 - 20:33
Дивна річ буває у житті - душі ніби хочуть бути разом, і тягнуться, але тілА щось розводить ... і постає запитання: чи то душі такі слабкі чи то тіла такі вільно-сильні? Сильна робота Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Якби ж то хтось міг підказати на те однозначну відповідь, а то перелопачуєш у думках різні висновки, а вони в кінечному утікають геть і полишають по собі одне твердження - любов головує над ними усима. Дякую, Миколо!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую сердечно, Олечко!
OlgaSydoruk, 05.11.2014 - 19:48
Не спіши, не шукай від сердечності ліки, Бо зів’яне воно, як лишити одне.. Чудовий вірш!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...одному і широка стежка може здаватись вузькою... Дякую, Олю!
|
|
|