1
Морозні вже ночі,
А днями дощить,
Під «градом» в окопах
Душа мерехтить…
-Спокійно, рідненька,
Тихенько сиди-
Знущається ворог з моєї землі.
2
Не бачили хліба
Четверту добу,
Та байдуже,
Нам би гармату таку…
А в нас автомати…
Набої рахуєм…
За долю країни
Життям ризикуєм.
3
Не бритий, не митий,
Вода лиш для чаю…
Нема в мене відчаю,
Й страху немає.
Не жертва війни,-
Я господар країни,
А побутом
Не переймаюся нині.
4
Ось тільки не знаю,
Казать, що родині:
«Все добре?.. » -Та ні ще…
«Погано?..» -Навіщо?..
…Як мама подзвонить,
Розказувать буду,
Кота як кормив-
Бідолашну приблуду.
Консерву відкрив,
Кіт сардину ум́яв,
Всю ніч мене грів
І пісень муркотав.
5
А вдосвіта раптом
Загін став молитись…
Чкурнув кіт в кущі…
Не судилось зустрітись…
6
В Дебальцево був я,
В Луганській Станиці...
Як ви не були
То й не буде вам снитись…
