Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Патара: Стучаться надоело в пустоту… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Любов Вишневецька, 09.10.2014 - 22:47
Любочка, превосходно!!!!!!!!!!Очень понравилось. Я с тобой на одной волне (,,Небесам,,)....... Так что идем вдвоем. Далеко-далеко. Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Любань, це ДУЖЕ приємно!!!
Джаннет Даклін, 09.10.2014 - 09:35
Так файно!Гарнюще!Дня казкового.Цьом.Везіння великого.Сьогодні у Вас буде дуже щасливий день!
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Джаннеточко!!! Те, що Ви завітали уже щастя, я вже фіртку три рази змащувала, думала, що відкрити не можете... Навзаєм і Вам хорошого дня!!!
Левчишин Віктор, 08.10.2014 - 21:01
Є люди, яким ми потрібні, є люди, які нам потрібні, але ні вони, ні ми не знаємо як знайти один одного...
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Декому везе знайти одне одного...
Натаsha, 08.10.2014 - 19:30
Терпіння - гарна штука, коли не відкривають двері на стук, необхідно зачекати, коли самі вийдуть
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
От чого-чого, а терпіння у мене у генах не закладене...
гостя, 08.10.2014 - 15:08
ага...не відкриваються...хоч легко відкрились би інші ...та ми не хочемо-в інші ми хочемо-в ці!
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Хотеть не вредно, вредно не хотеть...
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Как говорил Киса Воробьянинов: Да... уж...
kostyanika, 08.10.2014 - 09:44
или стучаться, пока не откроют, или попытаться постучать в другие двери... Дилемма...
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А може перечекати і стукати нікуди не прийдеться...
Юхниця Євген, 08.10.2014 - 09:43
Штора. От солнца скрываешь меня, В сумерках томишь средь белого дня, Свежести, радости не пропускаешь, Душной сомнительностью отравляешь. Думы наводишь о страшном суде, Копишь язвихи вампирше-вражде. Призраки слабости, хвори рождаешь И через поры в народ выпускаешь... Ты к сумасбродству склоняешь в тиши... Я - задыхаюсь...Пусти...Не души... Больно и страшно тобой закрываться, В спёртом пространстве лишь гады роятся. _________________________________________ Просто ответила штора: "Hе ври! Я - подневольна: мешаю - сорви! Шторы - обманки людских ухищрений Скрыться в заплаканных стихотвореньях. Скрыться как "для", так и "от" преступлений. 1995г. Каварна, Болгария Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Мудро і правдиво...Я - подневольна: мешаю - сорви! Шторы - обманки людских ухищрений Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Та хай вже буде, кліп змістовний і правильний, а на тому слові я... вуха затуляю.
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Лягло на душу, лиш одне слово РІЖЕ ВУХО... Дякую, справді не чула.
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ну это наивысшая похвала... Спасибо, Нилочка, хотя я понимаю, что это просто от доброты ко мне...
|
|
|