Білі халати , білі халати ...
Пропливають в очах немов голуби,
Білі халати ... , як важко згадати ,
Тривожні хвилини завжди.
Коли життя змагається із смертю,
І кров стіка , дихання завмира ,
Тоді людина в білому халаті,
В твоїх очах , як Господь проплива.
В операційних , стомлені й щасливі ,
За життя ведуть із смертю бій ,
Своїм умінням творять справжнє диво,
Рятуючи , людино , подих твій.
В радості , здорова і щаслива,
Зібравши найсвітліші почуття,
Лікарю вклоняєшся ти низько,
За знову подароване життя.