Несміливо крокує Зима по паркету надій;
Залишає глибокі сліди у душі соромливій
І збираються зграї тривожних, розчавлених мрій,
Щоб здійснитися в іншій далекій країні щасливій....
Замітає снігами зима тале серце моє...
Божевілля заповнює місто, дерева, алеї...
Я благаю, молю тебе, Зимо, лиши все як є!
Замети цілий світ. Не чіпай лиш душі ти моєї.