Ну залиш вже мене благаю!
Не приходь ти у сни щоночі!
Я до болі тебе кохаю,
Я пригадую твої очі...
Та зима вже сліди замітає
І дорога в твій дім забута,
Біль тупа на шматки розриває...
А я ніби в кайдани закута.
Ти пішов...і змінив паролі,
Не змогла я їх відгадати.
Я для тебе була лиш роллю!
Яку не довго я мала грати.
Знову розум шепоче про тебе,
Знов думки не дають заснути,
Я тепер одержима тобою,
І інакше не може бути.
Ну залиш вже мене благаю!
Не приходь ти у сни щоночі,
Як би хотілось пам'ять форматнути,
Та знову бачу ніжні твої очі...
А ти пішов,спаливши всі мости,
Залишив холод... знаєш?замерзаю,
Залишив біль,і тихе море сліз,
Лиш взявши крик... що я тебе кохаю.
Стираю з пам'яті всі миті,де з тобою,
Та серце їх нагадує мені,
Навіки оповитою журбою,
Супутник болі-це лише любов...
Надія Кишеня 04.01.2013.