Я згадую дитинство,й рідну хату,
І руки мами,рідні й дорогі.
Нас у сім'ї було багато,
І любим було все мені.
Та виросли ми всі,і розлетілись,
Покинувши рідне гніздо,
Покинувши рай де родились,
Покинувши рідне село!
Та мамин теплий погляд зігріває,
Мене усюди,де б я не була,
І знов мене в дитинство повертає,
Знайома стежка...там де я росла.
Вже в мами коси димом зацвітають,
Чекаючи у гості діточок,
Нас мама у думках всіх обіймає,
І все чекає...тихо такьчекає...
Вклонюсь я низько до землі Вам рідна мамо,
За доброту,терпіння і любов!
За всі оті недоспанії ночі,
За молитви... вклонюся знов і знов.
За те,що научали нас,як жити!
Й казали залишатися людьми,
Навчали нас,лише добро творити,
Ми будем для Вас гідними дітьми!
Я пронесу через життя Вашу науку,
Маленький рай, любові і тепла,
Я буду пам'ятати теплі руки,
Я дякую Вам мамо, за життя!!!
Надія Кишеня 26.01.2013.
