UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ірина Лівобережна: Не підходь. Не кричи. Знову. - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Валя Савелюк, 13.11.2013 - 10:32
за "законом гойдалки" - хтось повинен перестати робити свій рух-порух-реакцію-відповідь... як діє принцип гойдалки - один відштовхнувся ногами об землю і полетів догори - за рахунок цього - інший - до низу; сягнувши тверді - другий робить те саме - відштовхується ногами од землі і летить вгору, тоді як візаві з такою ж швидкістю летить униз - і так щоразу... якщо, опинившись в самому низу амплітуди - не зробити власного руху - не відштовхнутися від "заданого аргументу товариша" - гойдалка - обо так і зупиниться - один вгорі інший ногами на твердь стане (тут можна і зійти обережно, щоб верхній не телепнувся) - або вирівняється - стане у нейтральну позицію, якщо обоє мають однакову вагу... не робіть порух у відповідь... проігноруйте, чого б то не стосувалося, і - провалите агресію чи наступальність іншого... знаю, що це важко... але розгойдування все одно до кращого не приведе... вибачайте за "мудрі поради"... це - із власного досвіду - не солодкого далеко і не одноразового... крім того - ми ж говоримо тільки про гойдалку...))) Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Величезна дяка! Буду намагатися! Чоловік у мене - холерик, ви ж знаєте, що це таке! Наприклад, вигонить з дому, а через хвилину просить пробачення... А рубці-то залишаються! Гашу, як можу... Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Головне - щоб настрій був у словах. Гарного вам вечора! )))
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за увагу! Западає літера "д", нічого не можу вдіяти... ))) Чаю?   
Валя Савелюк, 13.11.2013 - 07:24
...колись я визначила таку ситуацію, назвавши її гойдалкою (качєлі)- вгору-вниз... руйнівна амплітуда...))) чи можна зупинити, поки на рухне остаточно - либонь, можна, але "гальмівні" зусилля мають докладатися з обох сторін - а такого майже не трапляється... рано чи пізно - хтось "зіскочить" на цьому шаленному льотУ... хоч якимсь способом... на жаль, це "класична" ситуація... дуже "дошкульно"... чи навіть "самодошкульно"... вірш - гранично-щирий... відкритий... "Дощ змиває сліди. Топить в калюжах перевернуті міражі..." - ця фраза (як на моє сприйняття...) - об"ємна, чи що... видима-зрима, і смисл її - зримий...))) Закінчи Цю розмову нікчемну, Із фраз, Що не варті Кохання Двох.  Терпіння криниця Переповнена, І стікає в ставок... - от цей образ... він - "фінально"-промовистий... сильний увесь вірш... Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Чого я тільки не робила! В цьому році ходила до психолога. Але, як ви кажете, хотіти спинити гойдалку повинні обоє...  Дякую за такий розгорнутий коментар! 
|
|
|
|||||||||||||||||||||||
