Чоловік мій, на машині, возить якусь "птицю",
А недавно в Париж їздив. Правда. За границю!
Із відрядження вернувся суджений учора.
Там, за тиждень, так змінився! Горе мені, горе...
Скуштував якісь він страви, що для нас не звичні...
І мене примусив зразу ж варить, екзотичні!
Вже не хоче навіть слухать про борщ з пампушками!
Хоче щось таке... коротше, гидоту з жабами!
Що ж робити? Хоч, то буде, кажу чоловіку.
Й на ставок пішла, тим жабам вкорочувать віку.
Принесла я цю гидоту, й кинула у горщик.
На плиті мені варився вже червоний борщик...
Аромати розтікались по усій кімнаті...
Поруч ще одне я ставлю, ті жаби лупаті...
Як на стіл подала страви,чоловік не смів
Показать, що він ті жаби їсти вже не хтів.
Все дивився з апетитом на мій борщик скоса...
А від жаб тих " заграничних" просто вернув носа.
Що, кажу, захтів борщу? Ні, ти їж оце!
Що замовив, те і маєш, жаби "ля - франсе!"