усі твої зв'язки зі світом надто умовні,
сьогодні служиш комусь пристанищем
і замість горя -
отруєні криком радощі
застрягають на вістрі твоїх сережок,
а потім - падають вниз.
це не просто каприз,
бути йому потрібною.
видно, все ще б хотіла затриматись
чи отримати спільний безсльозий мис.
ти хизуєшся тим,
що гостюєш тут трішечки
і вертаючись
навіть не тягнеш своїх валіз.
схаменись,
є навколо цілющості
і коли ти приручена
ще сильніше
боїшся
падіння униз..