Розтане білий сніг, заквітнуть гори,
Я стану вітром, в небо полечу,
Знайду нашу любов і наші зорі,
У танку буревійнім час зітру!
На хвильку відлетять роки ,
Ми мрією повернемось у сни !
Знов поєднаємо думки ,
Разом зустрінемо весняні дні!
Холодні зорі ясністю не гріють,
Та наші душі викрешуть вогонь,
Відомо ж бо, що душі не старіють,
Я щастя питиму з твоїх долонь..
На хвильку відлетять роки,
Ми мрією повернемось у сни !
Знов поєднаємо думки,
Разом зустрінемо весняні дні!
А як гора розріже небо навпіл,
Сонце простягне промені-стяжки,
Посипиться з гори горячий попіл,
З’єднаємось в коханні - я і ти!
Навіки відлетять роки,
І зникне час, залишимось у сні !
Наша любов ніколи не мине,
Із двох сердець ми викрешем одне!
Навіки відлетять роки, І зникне час, залишимось у сні ! Наша любов ніколи не мине, Із двох сердець ми викрешем одне....Хай збуваються заповітні мрії...
горлиця відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сердечно дякую за візит! Нехай щастя не оминає вас!
Моя ж ти хороша.Мені здалося(коли я читала цього вірша),що ти наче в молитві склала руки і проспівала його.Цьом на ніч.Ніченьки з Янголяточками.Такоі теплоі ніченьки в душі,такоі дуже теплоі...
горлиця відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00