Упівсили ніколи не жив,
Не трудився в житті напівсили.
Упівсили я сам не любив.
І ніколи не був напівмилим.
Півтуманом лице не вмивав,
А купався у нім , як у морі.
Півзорю вранці я не стрічав,
Ждав аж поки не танули зорі.
Не писав про півщастя вірші,
(Півщасливим я бути не вмію).
Все життя я плекаю в душі
Віру, щастя, любов і надію
В те, що я лиш напівполишу,
Білий світ у хвилину останню,
Бо частинку себе залишу
У віршах про весну і кохання.