Ой, немає у Дарини
Щастя аж ніякого!
Є квартира і машина-
А мужчин відлякує.
Вже вкачала силікону
В груди й губи літри.
Та проводить дні удома
Ну, хіба що, з вітром.
Зачіску змінила тричі,
Носить лише міні,
У косметиці обличчя...
А мужчини- свині...
Заночує разів кілька-
І мерщій тікає.
Кличе його Даша. Тільки
Щось -таки лякає.
Сидить, плачеться, бідненька,
Психотерапевту,
Гонорарчик чималенький
Кладе до конверту.
Ну розумний той професор
Гроші відробляє:
Як в комп\'ютері процесор,
Швидко все вловляє.
І останнє запитання
Ставить все на місце:
- Як у вас із харчуванням,
Що даєте їсти?
Даша підійма повіки,
Не зна,що сказати...
-А що, треба чоловіка
Чимось годувати?
Згадала чудову книгу Марії Матіос "Кулінарні фіглі". Правда, що шлях до серця - через шлунок, але мій шеф каже, що можна трохи зрізати через печінку! Гарно, Любочко, влучно й дотепно!
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, Алло! Та як щодня зрізать через печінку, то чоловік забуде і про жінку!
Вот дурёха Даша!
Ну - хотя бы кашу
(с мясом там, со шкварками,
да с хмельною чаркою).
Нафига нам силикон,
Штукатурка на лице -
Ты б наваристый бульон
Предложила. Плюс - сальце...
И хоть путь к сердцам мужчин
Не всегда через желудок,
Кушать мы таки хотим -
Особливо после...
(Кроме шуток!).
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Женился мужик на молодой и красивой. Возвращается с работы с мыслью поужинать, отдохнуть, но ужина дома нет. Вместо еды жена предлагает накормить его любовью. Дело молодое. Согласился и поел раза три-четыре. На следующий день история повторилась. И так неделю, вторую... Приходит он домой после получки, естественно
выпивший, в доме беспорядок, жрать нечего и жена, грустная такая на батарее сидит.
- Ну что, ужин греешь?
Браво, Любцю
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00