Ой, немає у Дарини
Щастя аж ніякого!
Є квартира і машина-
А мужчин відлякує.
Вже вкачала силікону
В груди й губи літри.
Та проводить дні удома
Ну, хіба що, з вітром.
Зачіску змінила тричі,
Носить лише міні,
У косметиці обличчя...
А мужчини- свині...
Заночує разів кілька-
І мерщій тікає.
Кличе його Даша. Тільки
Щось -таки лякає.
Сидить, плачеться, бідненька,
Психотерапевту,
Гонорарчик чималенький
Кладе до конверту.
Ну розумний той професор
Гроші відробляє:
Як в комп'ютері процесор,
Швидко все вловляє.
І останнє запитання
Ставить все на місце:
- Як у вас із харчуванням,
Що даєте їсти?
Даша підійма повіки,
Не зна,що сказати...
-А що, треба чоловіка
Чимось годувати?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404034
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.02.2013
автор: Любов Ігнатова