Тепер ти снишся, певне, не мені.
Ти зник із підсвідомості екранів.
І що лишилось? Рахувати дні?
Чи малювати світ самообманів?
Тепер ти пишеш, певно, не мені.
І не від мене хочеш вже свободи.
Ми збудували стіни із брехні.
Усе в нас за останнім писком моди.
Тепер всміхаєшся ти не мені.
В житті немає місця для поетів.
Як повернувся б, я сказала б: "Ні!"
То був занепад. Чи один із злетів?