Не має значення,
Куди летять птахи,
Коли суцвіття пізні
Догорають,
Й синиці – галасливі
Дітлахи -
Із підвіконня крихти
Розбирають
Не має значення,
Чи сонце зацвіло,
Коли туман
Чаклує над водою,
За течією літо
Утекло,
Й уранці кінь
Не йде до водопою
До атомів не зменшити
Журу…
Коли найвища нота
Оддзвеніла
Й у чергову озонову
Діру
Все глибше порина
Осіннє тіло,
Візьми тоді окраєць
Сіль і книги
Й між рифів вийди
Життєдайним бригом,
Котрий( попри
вразливість і шторми)
Долати здатний
Непіддатну
Кригу.