Журавлів звучать прощальні сурми,
Що кружляють в небі голубім,
Бабиного літа срібні струни
Натягнула осінь на ріллі.
Одягнула в золото берізку,
Лист вербовий стиха обліта.
Лиш дуби стоять, як обеліски,
Хто їм зможе полічить літа?
Вбралася калина у намисто –
Їй червоний колір до лиця,
Заховалось літо в жовте листя,
Зазвучить мелодія оця.
Заспіває вітер колискову,
В небі від курличуть журавлі,
Схилить до землі траву шовкову
І посіє жито по ріллі.
Від зоріють хризантеми й ружі,
Білих айстр остання білизна
І зберуться на вечірку друзі
Випити весільного вина.