Відчайдушно й щиро , як релігійний фанатик
Пелюстками кінцівок битимусь об лід цього дня
Наполегливо й іронічно не впишу в трактати
Ні ваше й ні своє , й нічіє імя
Гнітить довколишня луска й дарує сивину
Не просто так й не задарма
А серце наче лезом ріже , щоби дістатись в глибину
Хто зна чи хтось , чи щось врятує … хто зна ?
Здавалося б особиста драма
У кожного власна гамма очей
В сузір’ї ночей теж
Безвихідна віха без меж