Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Юхниця Євген: зняла сорочку перед ним сама - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Леся Геник, 27.02.2012 - 19:42
Дуже тонко Ви і відчули, і змалювали! І скільки порівнянь влучних... Браво!
Анна Вейн, 27.02.2012 - 17:22
"В морі розчарувань цінувати навчишся і стіни", - влучно. Тонко написано, передано настрій життя з іскрами надії. Ольга Ратинська, 27.02.2012 - 16:31
Хвиля спокою ніжно торкнулася серця Тиха лагідна мить коливає озерця Ні! На озеро хвиля не схожа Десь в глибинці струмочок Дзюркоче дивує прихожих... Юхниця Євген відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, якщо це справді вдалося передати...
Юхниця Євген відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ну, як жінка вже каже, що цікаво
терен юрій, 27.02.2012 - 13:12
Пригорнула мене до грудей коливних, та не сильно.обіймами п`ючими -Класні ходи. Юхниця Євген відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, саме ці рядочки я і вилизував))) Дякую, що відмітили!
molfar, 27.02.2012 - 12:25
Цікава замальовка. Така собі гавань, що звикла проводжати лінкори - добре прописано саме психологічні моменти типажу ЛГ.
Юхниця Євген відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за Увагу до конкретного! Та, мабуть, відчуваю, важкувато написав...
|
|
|