Народ лише доти існує,
Допоки у нього є мова,
Яка у душі панує:
Співуча і калинова.
Допоки ти нею страждаєш,
Допоки ти нею кохаєш
Живе твоя рідна мова,
Коли її не забуваєш...
Бо тільки у рідній мові
Ти можеш знайти те слово -
Насичене смаком любові,
Найліпше і пречудове.
І так невимовно добре,
Якщо ти далеко від дому,
В іншій країні чудовій,
Почути десь рідну мову...
Вмить розпускається серце
Прекрасним яскравим цвітом.
Тож будемо, браття й сестри,
Мову рідну любити!!!
я б до його мови так критично не ставився, все ж старша людина важко освоювати, до того ж він її у школі чи вузі ніколи не вчив, яник який вчив і то говорить не досконало. . хай краще так ніж російською, потроху і російська відімре , а українська буде мовою міжсловянського спілкування
Лєха Суслик відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
та краще б він, взагалі, з екранів нічого не говорив... хоча щодо мови міжслов*янського спілкування - мені подобається
супер вірш, як про мене.
коли жив в італії, укр. мову було приємно чути, зара на донбасі теж, завжди звертаю увагу коли чую.
здається в Іво Бобула є гарна пісня "На Україну повернусь" може чула? супер, якраз до теми.
Лєха Суслик відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Зараз слухаю
Дякую, мені теж завжди приємно чути українську мову, особливо літературну, по-сравжньому солов*їну, калинову, співучу, а не азарівську
. хай краще так ніж російською, потроху і російська відімре 
