Люблю тебе,
Якоюсь дивної любов'ю,
Чи може, пам'ять, згадку,
Що в душі і серці ще ношу...
Я ще того, тебе люблю,
Хотіла пам'ять ту,
Я з серця витіснити,
В душі спалити,
Щоб мости минулого згоріли
Для нового почуття,
Та не змогла,
Боюсь, не повториться те ніколи,
Що було колись з тобою,
Ті спогади так гріють
І те, що, я іще кохаю
Тебе, придуманного того...мною,
Ти вже другий,
Ти не такий,
І я не та,
Я теж друга,
Ми постаріли,
Це факт,
Але душі , ще юнні,
Це так,
Ми тільки мудріші стали,
Слідкуєм за поведінкою,
За словами, за думками,
Щоб друг друга не скривдити,
Так хочеться вогню,
Чогось неординарного
Та нерви всі скипіли
І серця бій здає....
Я не говорю, що ми постаріли для кохання.Душа требує
не тихого кохання, а пристрасного, як колись, але
деякі чоловіки нервами за кар'єру посадили серце,
то бояться за своє здоров'я
.gif)
