Не дивися на мене спідлоба,
Не тікай, як до тебе іду,
Бо така хитра в серці хвороба,
Що з тобою лиш ліки знайду.
Приспів: Твої очі блакитні, як небо,
Зліт метелика – рух твоїх вій…
Не копиль свої губки, не треба,
Поцілунок мені подаруй.
Не турбуйсь, що веселим я вдався.
Знай: кохання велике ношу.
Та із сумнівом лиш сподівався,
Що прийдеш, як тебе попрошу.
Приспів.
Ти кохаєш мене, люба, бачу.
Лиш гординя перечить тобі.
Поважаю я гордість дівочу.
Відпусти своє серце, люби!
Приспів.
Пригорнися, кохана билинко,
Буду ніжно уста цілувать…
Не захочу тебе й на хвилинку
Із обіймів своїх відпускать.
Приспів.
На мій жаль,Ви помилились. Перш за все, я жінка. Пісня напмсана для чоловічого виконання, але не в цьому мій жаль. Справа в тім, що мені 11 грудня-60.
відкохала я своє. Залишились тільки спогади.Але ми з братом пишемо пісні. Він музику( композитор-пісняр )відповідно я слова.Так що мого життя, на жальь, це не стосується.
