Я знаю нам не бути разом,
Але приходить думка часом,
Що ти мене кохаєш, знаєш?
А по ночах у серці тихо,
Ти переборюєш те лихо,
В якому ти - не частка мого,
Безкрайого, та все ж живого
Серця...
Уранці знову прокидаюсь,
І відчуваю - щось болить,
То - моє серце, присягаюсь,
Та все ж надії звук бринить...
Коли пройде ще кілька років,
Ми зрозумієм помилки,
Але між нами стільки кроків,
Що не зійдемось повіки...