Сів Бровко на галяві, і питає Синицю:
- Ти не знаєш, голубко, десь тут бігала киця.
Вся така чепурненька, і на хвостику бантик,
В неї шкурка біленька, ще й приклеєний фантик.
- Та ходила якась тут, губи всі в гуталіні…
На хвості був бантище, а сама у бікіні.
Запалила цигарку, пропустила ще й чарку.
То, можливо, та киця, що шукаєш ізранку.
А Бровко наш бідненький, аж присів, аж скривився:
-Неможливо! Я ж вчора на цій киці женився.
Та невже за годину моя киця змінилась,
А була ж чепурненька, що ж із нею зробилось?
Ось така вам порада, дорогі кавалери,
Як женитись, дивіться, щоб не вибрать холери!