Чи є у вічності неправильні сторінки?
Мабуть нема, хоч пишемо їх ми.
Не завжди кольорові в них відтінки
І кожний розділ по закінченню з слізьми.
Нема того пера, щоб щось змінити,
Хоча в думках міняємо вчорашній день.
І все плануємо, як взавтра будем жити,
А от сьогодні проскакало, мов олень.
Тож вічність є, була і завжди буде
І кожен з нас є часточка сторінки.
Можливо хтось про нас читати буде,
Чи пом’яне стаканчиком горілки.
Живім сьогодні, ніби це останній день,
Пісні співаймо, що ласкають душу.
Радіймо, якщо скажуть-Добрий день!
І не засмучуємось ставши у калюжу.
Бо кожен народивсь не просто так,
У нас у всіх були і є завдання.
Який же сенс життя? Питання знак.
Знайти! Відчути! Розділить кохання!
19.12.23. Олександр Степан.
