Зелений цвіт твоїх
очей був ліхтарем ночей.
Каштановий колір волосся
не залишав і шансу.
Неначе вилізла з натхнень,
Промінь надії ери декадансу
Твої вуста пахли бузком,
Був почуттям райського саду,
Ти була неймовірно прекрасна,
Собі не зміг надати раду
Тобі було до лиця біле плаття,
Я пам'ятатиму цю усмішку завжди,
Влітку розквітала, як біле латаття,
Думалось, що з тобою не знайду я біди
Літня журба, західне узбережжя,
по якому так хочу з тобою пройти,
В цих піснях відчувалось безмежжя
Не знав більше я відчуття самоти…