Додому, додому, додому:
Кричу, як ворона і я...
Та там же війна іде знову,
А там де війна, там й біда...
Вже років живу я багато,
Й війна у житті вже була:
Забрала і тата, і хату,
Бо ж там де війна, там біда...
Живу вже півроку я в сина:
Тут спокій і тиша щодня,
Життя, ніби диво - картина,
І ним задоволена я...
Та в серці й душі щось клекоче,
В неспокої знов живу я,
Душа вже миритись не хоче,
І розпач бува огорта...
Додому, додому, додому:
Думками давно вже там я...
І не зрозуміти нікому,
Позиція це лиш моя...
Додому лечу я думками,
Усе уявляю щодня,
Там хата моя, сиротина,
І вулиця, друзі й рідня...
