В Клубі Поезій гарні поети,
І вірші пишуть, оди й сонети.
Кожен по-своєму пише й склада,
Та все ж є тема - на всіх одна.
Важка, постійна, невдячна тема:
Війна на Сході... Кому це треба?
І вам не треба, й мені не треба,
Стогне земля і плаче небо...
Рвуться снаряди і свистять кулі,
А куля ж кажуть буває й "дура"...
Влучити може навіть в дитинку,
Ну в чому ж винна ота кравинка?..
Хороші діти...Спокійна совість,
Жити без воєн, вірить в законність.
Спокій в країні, щастя в родині...
Ну що ж ще треба, скажіть, людині?..
А там, на Сході, знов ріки крові,
І ще й руїни кілометрові...
Як же там людям нині живеться,
Коли ж їм доля вже усміхнеться?..
Чому ж є люди, що хочуть воєн,
Їх не цікавить, що буде потім?..
Тільки б побільше їм захопити,
Та й вони ж вічно не будуть жити?!.
В природі часто бувають грози,
Дощі і бурі, складні прогнози...
Та ненадовго, грози проходять
І люди швидко лад скрізь наводять.
Хоча буває страшна стихія,
В людей є віра, надія й мрія...
З часом відійде усе погане,
І Мир, і спокій знову настане.
Хочемо жити в спокої й Мирі
І щоб всі люди були щасливі.
Війну сприймаєм з великим болем,
Нехай ніколи не буде воєн!
Та дуже ж довго треба чекати,
Не всі готові йти воювати...
Та вже не можна далі нам ждати,
Всім миром треба ворога гнати!
Чуєте зов наш, вороги кляті,-
"Свої" й чужинці, пани пихаті.
Візьмемо зброю ми в свої руки,
Геть будем гнати всіх вражих круків!
Дякую, Надійко! Так, давно пора, та там, вгорі нема добра. Уже давно складається враження, що все робиться для того, щоб побільше вимерло людей, ми їм заважаємо...
Дiйсно, гарний вiрш. Дуже правильне звернення, досить актуальнi рядки. Такi негiдники, якi намагаються розiрвати нашу рiдну землю на шматки - заслуговують суворого, але справедливого покарання.
Тiльки от у вас у 37 рядку - хоч i слово "зов" також кажуть, та якось намагато частiше вживать слово "поклик". Може вам цей рядок трохи змiнити: "Чуете поклик, вороги клятi". А також у останньому рядку слова "всi вражi круки" - тут правильнiше вжити у родовому вiдмiнку, нiж у називному - "Виженем з краю всiх вражих крукiв!"
Дякую, Ніло і Олеже! Мені так сподобався ваш коментар,що я невтрималась і додала ще один куплет, де врахувала ваші чудові побажання..."Війну сприймаєм з великим болем,
нехай ніколи не буде воєн!"