Молотить в мізки молотком,
Скажіть мені за що?
Спить більше сотні вічним сном,
Звідкіль прийшло те зло?
Давно скінчилася війна,
Довго лікували рани,
Буяла в серці та весна,
Та ворони літали.
Зробили бійню в мирний час,
Зганьбили рідний край,
Застогне ще земля не раз,
Хоч вбиті пішли в рай.
А сльози, мов вогонь, печуть,
Немає для них впину,
Вірша у тому моя суть,
Пішли ж за Україну.
Я хочу знати ворог хто?
Не людська то подоба,
В душі у нього одне зло,
Страшніше, як худоба.
http://antonina.in.ua/index.php/pro-zhittya/583-vorog-narodu.html
