Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: inkulinets: Так хто ж ви, пане президент? - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Крилата (Любов Пікас), 22.02.2014 - 19:51
Не люблю нецензурних слів, але розумію гнів.Слава героям! inkulinets відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
СУКА, и, жін. 1. Самка свійського собаки, а також інших тварин родини собачих. — Ой ти, гарний Семене, Не ходи ж ти до мене: Єсть у мене лиха *** Як укусить — буде мука (Українські народні пісні, 1, 1964, 76); Я вполював.. Зайців аж шестеро — ще й ледь не за годину — Одною сукою... (Адам Міцкевич, П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 86); * У порівняннях. — Свиня як вискочить з Кушнірейкового двору, та просто й кинулась на мене, мов скажена *** (Нечуй-Левицький, III, 1956, 283). 2. перен., вульг. Уживається як лайливе слово, перев. щодо жінки. Лупила, лупила його Уляна, а далі випхала з хати. — Чекай, суко! — тільки й промовив Андрійко (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 442); // Взагалі про підлу, нікчемну людину. — То, люди, не моя дочка, а *** — говорив Коваль на сході і закляв тяжкою клятьбою (Яків Качура, II, 1958, 10; — Я тобі не скажу, що ти *** син, бо тебе породила чесна мати, а сукою ти став пізніше... (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 96). Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 830. ПАДЛЮКА, и, ж і ч., лайл. Підла людина; негідник. Духа ж поступу й науки Хочуть вбити ті падлюки: Та не вб'ють, хоч їх сумління Лід, а їх серця — каміння... (Іван Франко, XIII, 1954, 394); — Запропонував [Кребс> з його допомогою переїхати до Берліна, до американського сектора. Розумієш, яка падлюка? (Вадим Собко, Запорука.., 1952, 227). Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 13. |
|
|